Що має та не має робити класний керівник, або обов'язки класного керівника.

Діяльність класних керівників залежить від знань, культури, почуття відповідальності й має своєрідний характер - робота довгий час з одним складом учнів. Класний керівник має вміти «подати себе», завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості з власними думками, поглядами та сприйняттям світу. Незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні зазвичай підсвідомо з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами. Педагог повинен пам'ятати, що кожна дитина неповторна, а тому порівнювати чи міряти всіх за одним еталоном не слід. Особливо неприпустимим є прояви незадоволення результатами роботи учня перед іншими учнями, докір, звинувачення у невмінні тощо. В учнівському колективі необхідно дбати про позитивні емоції дітей, атмосферу доброзичливості, радісного світосприймання, дружби у класі, довіри, взаємоповаги, взаємодопомоги. Тільки згуртувавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання та виховання.

Створення учнівського колективу.

Створення учнівського колективу, як і виховання взагалі, треба розпочинати зі знайомства з учнями (їх віковими та індивідуальними особливостями). Класному керівнику треба переглянути особисті справи учнів, поспілкуватися з учителями, проаналізувати успішність школярів за минулий рік і скласти загальне уявлення, ураховуючи чинники, які впливають на формування підлітків, а саме: стихійні сили соціального середовища й цілеспрямовані з боку спеціально створених державних і суспільних інститутів. Залежно від віку дитини одні чинники стають більш вагомими, інші - другорядними, а треті мають постійний фоновий вплив. Наприклад, домашнє середовище має вирішальне значення в розвитку дитини в дошкільному віці. Будучи могутнім фактором виховання в молодшому шкільному віці, сім'я у психологічному сприйнятті дитини з часом поступається місцем перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету під час формування цінних орієнтацій набуває думка вчителя.Діяльність учителя початкових класів суттєво відрізняється від роботи вчителя середньої та старшої ланки. Її специфіка зумовлена контингентом учнів.

Початкові класи - перший щабель шкільного навчання.

Діти під керівництвом учителя роблять перші кроки, оволодіваючи знаннями, уміннями та навичками навчальної діяльності. Педагог працює з класом частіше всього один, тому й виступає в якості і вчителя, і вихователя, проявляючи організаторські здібності, бо діти потребують постійної організованості.Довіра та безпосередність дітей, щоденний контакт з ними дозволяють учителю глибше пізнати напрямок їх розвитку. Піклування та материнське ставлення до маленьких школярів поєднується з розумною вимогливістю. Діти дуже довіряють, вони вбачають у «класній мамі» захисника, порадника й тому звертаються з усіма питаннями до неї. Більшість учителів добре розуміють, що фундамент розвитку особистості закладається в початкових класах, а тому будують роботу так, щоби забезпечити умови різнобічного вдосконалення особистості в середніх і старших класах.Починаючи з підліткового віку, соціальна ситуація розвитку дітей характеризується разючою зміною орієнтирів. Із цього часу школяра надзвичайно хвилює, що про нього думають товариші, як вони оцінюють події, що відбуваються у світі. Хлопчики й дівчатка в цьому віці особливо пильно придивляються до однолітків, порівнюють себе з ними, намагаються відповісти на життєво вагомі запитання: «Який я?», «Чи не гірший за інших?». Дуже важливо для підлітка - виправдати сподівання друзів і в жодному разі не бути гіршим за них. Думка «Я в усьому поступаюсь друзям» сприймається як трагедія. Звідси виникає потреба самоствердження, самореалізації, яка за несприятливих умов набуває гострих, конфліктних, інколи антисоціальних форм. Тому одне з найважливіших педагогічних завдань у роботі з дітьми «складного віку», яке успішно реалізують досвідчені педагоги, - організувати найрізноманітнішу діяльність, де б кожен зміг проявити свої найкращі нахили, заслужити повагу товаришів.

Психологічний мікроклімат.

Спілкуючись із однолітками, дитина найчастіше потребує захисту. Класний керівник зобов'язаний не допускати випадків, коли дітей у класі не помічають, дражнять, обзивають, не приймають до спільних ігор, утворюють угруповання з негативними спрямуваннями. Майже в кожному класі є «важкі» діти. У таких випадках за мету береться не тільки боротьба із правопорушниками, а і профілактична робота з дітьми цієї категорії. Тому педагог має створити здоровий психологічний мікроклімат, володіючи методикою й технікою вивчення особистості учня та його виховного середовища: увійти в коло спілкування дітей, зрозуміти становище кожного учня в ньому, навчитись коригувати стосунки між дітьми, показати всьому колективу позитивні риси кожної дитини, дати їй можливість проявити себе.Починаючи з 7-го классу (11-13 років), у психології та поведінці школярів з'являються нові тенденції, світ їхніх можливостей та інтересів розширюється і вони прагнуть вийти за межі класу, шукаючи себе поза найближчим оточенням друзів і звичної діяльності. Підлітків цього віку ми найчастіше зустрічаємо у спортивних секціях, гуртках і клубах позашкільних закладів. 14-15-річні підлітки досить виразно уявляють перспективу власного майбутнього життя. У них активно формується уявлення про власне «Я», виникає проблема морального вибору способів поведінки в навчальній роботі та в боротьбі за любов і повагу інших людей. При цьому в саморозвитку важливого значення набувають не стільки літературні герої, скільки цінності молодіжної субкультури, схиляння перед зірками кіно, поп-музики. Зразками для створення духовних пріоритетів і суспільних ідеалів стають старші за віком і класом учні (старшокласники). У цьому зв'язку вирішальне значення для виховання старших підлітків має формування духовно-моральної атмосфери життя старшої школи. Ця атмосфера передається як діяльно, безпосередньо комунікативним способом, так і опосередковано - через сприймання морально-психологічної атмосфери стосунків старшокласників між собою, з учителями та молодшими учнями.Протягом підліткового віку діти неоднаково сприймають учителя (а отже, і його позиції). Беззастережний авторитет, який має вчитель у школяра молодших класів, у підлітковому віці піддається критиці. Слово вчителя перевіряється його ставленням до справи, моральні тенденції - учинками та стосунками з колегами та учнями, здатністю жити чесно, розв'язувати повсякденні проблеми справедливо. Класний керівник отримає авторитет, якщо зможе стати старшим товаришем і зуміє увійти в референтне середовище учнів.

Зміна цінностей.

Змінилося ставлення підлітків до освіти. Вона мало винагороджується реальним життям. Якщо підліток отримує більше, ніж учитель, миючи машини біля бензозаправок, то навряд чи в нього з'явиться мотивація до навчання. Якщо ж молодь продовжує навчання у вищих навчальних закладах, то вибір часто диктує дохід від майбутньої професії. Звідси, змінюється і ставлення до праці та власності. Для того щоб забезпечити майбутнє життя, молоді люди дуже часто переступають межу дозволеності та входять у кримінальний світ, а чесна праця втратила свою популярність.За результатами громадського опитування, загальними цінностями вчителів виступають: здоров'я, сім'я, справедливість, надійність, вірність у дружбі, освіта, гуманістична спрямованість: доброта, співпереживання, поважне ставлення до старших, природа, Земля, світ. Учні ж віддають перевагу свободі, коханню та прагматичним цінностям: кар'єрі, власності, спілкуванню, змозі розвитку та здатності до самовдосконалення. Найменш популярними виявились християнські цінності та громадянські, такі як інтернаціоналізм, патріотизм, ідеологія, політика.Виховна робота школи: кроки оновлення. Сьогодні, коли вплив некерованої сфери на учнів інколи буває сильнішим за організовані педагогом заходи, роботу класного керівника не можна розглядати по-старому, і учасникам педагогічного процесу треба здійснити перші й необхідні кроки до оновлення виховної роботи школи.Форми роботи можуть бути різними- індивідуальною, груповою та фронтальною.

Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями тощо.За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі тощо); практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди тощо). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і збагачують види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи.

Сучасні діти потребують різноманітної діяльності.Щоб виховний захід був ефективним і учні усвідомили його ідеї, важливо відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, ураховують їх розуміння, погляди на них, щоби внести потрібні корективи.Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести в собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення дня школи, Дня вчителя, 8 Березня та ін.).

Координаційна функція полягає у спрямуванні класним керівником виховних зусиль усіх педагогів, батьків і представників громадськості на позитивні результати виховання учнів. Класний керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально-виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється думками про поведінку окремих учнів, методи впливу на них.

Об'єднання та спрямування виховної діяльності - найважливіше його завдання.Робота з батьками та їх педагогічна освіта. Не зайвим буде підтримувати зв'язок з батьками учнів. З тих часів як існує сім'я, вона відіграє важливу роль у вихованні дітей. Але характер її впливу багато в чому залежить від економічних умов життя суспільства, й тому виникають нові форми співпраці сім'ї та школи, утворюються нові громадські організації.

Стосунки між батьками впливають на відносини дітей та дорослих. Взаємопорозуміння утворює своєрідну атмосферу в сім'ї, а вона, у свою чергу, визначає характер дітей, їх ставлення до інших людей. Якщо в родині панує лад, така атмосфера сприяє формуванню особистості прямої, відкритої, готової завжди прийти на допомогу друзям. І навпаки, підозри, недовіра, негативне ставлення один до одного тягнуть за собою прояви грубості, егоїзму та інших негативних рис характеру в поведінці дітей. Школі важко протистояти такому впливу сім'ї.

Але досвідчений класний керівник спробує знайти шлях до подолання певних проблем. Один із таких кроків - батьківські збори. Досвід підказує, що під час їх проведення треба намагатись дати об'єктивну характеристику класу, називати і невстигаючих, але при цьому вселяти в батьків упевненість у тому, що якщо вони візьмуться за справу разом, то швидко зможуть виправити становище. Батькам повинні бути зрозумілі не тільки недоліки, а й переваги особистості дитини.Чи означає це, що педагог не може критикувати батьків за неправильне виховання дітей? Звичайно, ні. Але в роботі з батьками необхідні вагомі знання та врахування їх особливостей. Одних треба вчити виховувати дітей, інших критикувати, а з третіми - проводити відповідні заходи із профілактики правопорушень, бездоглядності.

Педагогічна освіта батьків також являється важливою та складною в роботі класного керівника. Необхідно узгодити тематику лекцій і бесід для батьків із задачами виховання, що виникають перед школою при переході учнів із класу у клас.У необхідних випадках, коли потрібне термінове втручання батьків у рішення того чи іншого питання, класний керівник запрошує їх до школи, і вони разом обговорюють проблемну ситуацію. Один раз на семестр доцільно проводити день відкритих дверей. У цей день класні керівники разом з учителями-предметниками зустрічаються з батьками учнів, у яких викладають свій предмет, з 18 до 20-ї години. У цей час проводяться індивідуальні бесіди, батьки можуть переглянути контрольні зошити, ознайомитися з поточними оцінками школярів, а за потреби тактовно коригувати негативні впливи родини (якщо такі мають місце).Вкладаючи працю у виховання підростаючого покоління, класний керівник може спостерігати ріст і розвиток дітей, а також відчути задоволення від цієї праці.Автор: О. ПавленкоСтаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід" Освіта.ua 27.11.2009


Посадові обов’язки класного керівника

Організовує:
  • ·роботу по формуванню колективу класу;
  • ·створення сприятливих умов для індивідуального розвитку і формування особистості учнів;
  • ·життя колективу класу відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів і вимог суспільства;
  • ·пропаганду здорового способу життя; проводить фізкультурно-масові, спортивні та інші заходи, які сприяють зміцненню здоров’я учнів у класі;
  • ·допомогу учням у навчальній діяльності, з’ясовує причини успішності, забезпечує їх усунення;
  • ·вивчення учнями правил охорони праці, правил вуличного руху, поведінки в побуті, на воді тощо;
  • умови для розвитку обдарованих дітей, вивчає особистість кожного учня в класі, його нахили, інтереси;
  • учнів на проведення робочих загальношкільних лінійок
  • ·харчування учнів у шкільній їдальні;
  • чергування учнів класу по школі та у шкільній їдальні згідно графіка;
Сприяє:
  • ·розвитку в учнів навичок спілкування, допомагає учням вирішувати проблеми, які виникають у спілкуванні з товаришами, вчителями, батьками;
  • ·здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків, клубів, секцій, об’єднань, які організовуються в школі, закладах позашкільної освіти за місцем проживання;
  • ·самовихованню і саморозвитку особистості учня, вносить необхідні корективи в систему його виховання;
  • ·створенню сприятливих мікро середовища і морально-психологічного клімату для кожного в класі;
  • ·покращенню умов здійснення навчального процесу, а також доводить до відома завідувача кабінету, дирекції школи інформацію про всі недоліки в забезпеченні освітнього процесу, які знижують працездатність учнів, негативно впливають на їхнє здоров’я.
  • ·підвищенню своєї професійної кваліфікації;
  • ·оформленню класного куточка, веденню літопису класу, роботі учнів у шкільній дитячій організації;
Здійснює:·інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності під час виховних заходів з обов’язковою реєстрацією в класному журналі чи журналі реєстрації інструктажів;·відповідальність за життя і здоров’я учнів класу під час заходів які він проводить, а також за дотримання їхніх прав і свобод відповідно до законодавства України.·постійний контракт з батьками учнів (особами, які їх замінюють);
  • ·дотримання правил безпеки життєдіяльності під час здійснення навчального процесу та проведення виховних заходів;
  • ·оперативне інформування адміністрації школи про кожен нещасний випадок, вживає заходів щодо надання першої долікарської допомоги;
  • ·планування виховної роботи в класі;
  • ·ведення у встановленому порядку документацію класу, контролює заповнення учнями щоденників і виставлення в них оцінок, заповнення та контроль ведення вчителями-предметниками класного журналу, систематичне ведення особових справ учнів;
  • ·періодичне медичне обстеження;
  • ·дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога;
  • ·роботу по профілактиці правопорушень серед учнів класу;
  • ·роботу по вивченню листка здоров’я кожного учня і оформлення відповідної сторінки класного журналу;
  • ·ведення журналу обліку індивідуальної роботи з учнями, схильними до правопорушень, з учнями з неблагонадійних сімей та з дітьми, що потребують особливої педагогічної уваги;
  • ·зв’язок з вчителем, що працював з класом у початковій ланці та з вчителями-предметниками з метою з’ясування: ступеня працездатності учня, ступеня пізнавальної діяльності, інтелектуальних можливостей школярів, дітей, що вимагають особливої педагогічної уваги;
  • ·допомогу вчителям-предметникам в навчанні і вихованні учнів класу;
  • ·постійний контроль за пропусками занять учнями, облік в шкільних журналах, класних щоденниках, у журналі обліку відвідування школи, активно реагувати на пропуски занять учнями без поважних причин;
  • ·систематичний конроль за відвідуванням та зовнішнім виглядом учнів;
  • ·анкетування учнів з метою вивчення їх інтересів, здібностей, побажань.проводити колективні творчі справи (для організації і планування виховної роботи );
  • ·ознайомлення з читацькими формулярами учнів з метою вивчення їх читацьких інтересів;
ОРГАНІЗОВУЄ:для учнів класу екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, свята, конкурси;

проведення батьківських зборів, лекторіїв для батьків згідно плану роботи школи;належний санітарний стан класного приміщення та збереження обладнання і меблів.

Бере участь:
  • ·у роботі педагогічної ради школи;у діяльності методичних об’єднань та інших формах методичної роботи.
Має право на:
  • ·участь в управлінні школою в порядку, визначеному Статутом школи;
  • ·захист професійної честі й гідності;
  • ·ознайомлення зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його роботи, надання відповідних пояснень;
  • ·захист своїх інтересів самостійно і/чи чи тез представника, в тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного чи службового розслідування, пов’язаного з порушенням педагогом норм професійної етики;
  • ·конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом;
  • ·вільний вибір і використання методик навчання й виховання, навчальних посібників і матеріалів, підручників;
  • ·регулярне підвищення своєї кваліфікації;
  • ·надання учням під час занять і перерв обов’язкових для виконання розпоряджень, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни, притягнення учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках і в порядку, встановлених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку;
  • ·проходження атестації на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію;
  • ·внесення пропозицій до адміністрації, педагогічної ради про моральне та матеріальне заохочення учнів та їх соціальний захист;
Забезпечує:своєчасне складання встановленої звітної документації; ·звязки учнів із іншими закладами позашкільної освіти дітей, іншими організаціями для спільної діяльності з питань розвитку учнів; своєчасне подання директору школи звіту про свою роботу.
Погоджує:свою роботу з директором школи та заступником директора школи з виховної роботи.
Кiлькiсть переглядiв: 1337

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.